Головна
Реєстрація
Вхід
Четверг
29.06.2017
09:21:40
Вітаю Вас Гість | RSS

Вхід на сайт

Меню сайту

Погода

Нові оголошення

 Структура модулів 

Ефективність впровадження у навчальному закладі інноваційних педагогічних та управлінських технологій

На  зламі двох тисячоліть ми перебуваємо на шляху до суспільства знань.   Тому оновлення змісту освіти – найперша справа. Сучасна школа вимагає докорінного переосмислення технологій,  духовного становлення особистості,  створення умов для самореалізації її суттєвих рис у різних видах творчої діяльності.
 

Ефективність впровадження інноваційних педагогічних технологій

В організаційну основу діяльності нашого закладу покладено пошук та використання інноваційних форм та методів активізації педагогічного процесу. 
    Найпершою інновацією, здійсненою у нашій гімназії,  була відмова від традиційної класно – урочної форми навчання та перехід на модульно –розвивальну. Зразу ж після першого року роботи в режимі цієї форми навчання стали очевидними переваги даної системи над класно – урочною. Детальніше  теорію модульно – розвивального навчання я висвітлюю окремо. 
    Іншою інноватикою,  застосованою у навчально – виховному процесі гімназії,  був перехід перехід на рейтингову 100- бальну систему оцінювання навчальних досягнень. 
    Ефективність цієї системи полягає в тому, що вона стимулює учня до активної діяльності не тільки на модулях,  але й в позаурочний час, давала можливість проструктурувати навчально виховний процес,  максимально самореалізуватись кожній особистості. Для вчителя була унікальна можливість точно визначити рейтинг учня серед учнів класу. 
    Результативність 100- бальної системи оцінювання:
-    значна активізація внутрішнього резерву гімназиста ; 
-    сприяння вихованню в учнів самоконтролю, самодисципліни, здатності до адекватної самооцінки ;
-    орієнтація на досягнення найвищих академічних показників ;
-    спонукання вчителя до створення відповідного дидактичного забезпечення,  організації самостійної діяльності ;
Згодом уся наша освітянська галузь була переведена на рейтингову 12- бальну  шкалу. 
Важливим аспектом діяльності гімназії є орієнтація у вихованні на духовність як альтернативу існуючим моделям.  
Значну увагу приділяємо курсу "Християнська етика”,  який ведеться у 1-5-их гімназійних класах.  Кожен навчальний рік ми розпочинаємо і завершуємо Святою Літургією в церкві.  Кожен день перший модуль розпочинаємо з молитви.  У кожній класній кімнаті під гербом України розміщено хрестик. 
Традиційним стало у нас Свято гімназійної ватри,  яке щорічно проводимо 14 жовтня на Покрову.  Як правило,  це  похід у ліс,  де поряд з іграми і розвагами кульмінаційним моментом є запалювання великої ватри,  і першокласники посвячуються у гімназисти. 
У нас є своя гімназійна хоругва,  на якій зображена Матір Божа та слова "Дух,  Наука,  Думка,  Воля”.  
Нашими ідеалами є "Бог,  Україна,  Нація”. 
Ефективність цього аспекту діяльності в тому,  що все вищеописане створює особливу ауру,  яка виховує в дитині шляхетність,  відвертає її від непродуманих вчинків,  підводить до висновку,  що бути гімназистом – справа почесна і відповідальна. 
Значну увагу також приділяємо гуманізації змісту навчальних дисциплін.  
Наше суспільство все більше стає людино-центристським.  Гуманізація не лише ставить людину в центр уваги,  а й віддзеркалює систему ставлення людини до себе,  до іншої людини. 
    Оскільки в основу діяльності нашого закладу покладено особистісно орієнтовану модель, то зміст і номенклатура навчальних предметів зумовлюються як державним замовленням, так і потребами особистості. Ми врахували динаміку різноманітних загальнонаукових і професійних інтересів та єдність між елементами змісту базового та шкільного компонентів.
        Враховуючи важливу роль інформатики, ми здійснили таку розкладку годин інваріантної та варіантної складової, що даний курс вичитується у всіх класах. Запроваджено вивчення педагогіки та психології, введені студії розвивального напрямку: музична студія, студія фізичного розвитку, хореографія, театральна студія, літературна студія. Учні 6-7 класів вивчають автосправу.
        Студії художньо-естетичного напрямку щорічно демонструють свою 
майстерність на творчому звіті-концерті, який проводиться в Будинку культури. У фойє організовуємо виставки робіт гімназистів, які задіяні до гуртків образотворчого мистецтва, художньої різьби по дереву та художньої вишивки. 
        Як результат, батьки можуть оцінити діяльність своїх дітей, порівняти з іншими, висловити своє задоволення навчанням їхньої дитини в гімназії.
        Результат для гімназії: створюється потужна реклама переваги гімназії над загальноосвітньою школою.
Ще одним вагомим чинником результативності діяльності нашого закладу є диференціація навчання. В даному напрямку ми маємо особливо значні напрацювання, про що поведу мову окремим аспектом.
У своїй діяльності постійно намагаємося відстежувати результати навчально-виховних процесів. При цьому важливу роль відіграє педагогічний моніторинг, що означає систематичне спостереження аналізу стану системи.
    Основний зміст моніторингової діяльності, здійснюваної в гімназії – одержання інформації про стан системи з метою прийняття управлінських рішень щодо переведення її на якісно новий рівень.
    Практикую такі методи ведення моніторингу, як:
-    моніторинг навчальних досягнень кожного гімназиста зокрема, виведення коефіцієнту його самореалізації;
-    моніторинг результативності засвоєння знань (графіки);
-    моніторинг готовності вчителя до уроку;
-    моніторинг вихованості гімназиста;
-    моніторинг інтелекту гімназиста (тести за методикою Равена);
тощо.
Мета: одержання інформації й аналіз показників.
Ефективність і результативність: 
-    за допомогою одержаних результатів оцінюю особистісні якості і властивості    учасників досліджень, тенденції динаміки цих якостей;
-    аналізую стан освітньої системи гімназії;
-    методом вимірів маю змогу аналізувати інформацію в динаміці, прогнозувати на цій основі подальший розвиток освітньої системи гімназії.
     Крім усього вищесказаного зазначу, що одним із важливих чинників здійснення інноваційної діяльності є творчість вчителя, яка необхідна для формування нових поглядів, створення програм, підручників. Особливістю творчого стилю вчителя-новатора є також створення ним власної методичної системи.
    Таких вчителів-новаторів є багато у нашому закладі. Серед 46 вчителів: 22 мають вищу категорію, 16 – І, 4 – ІІ, 4 – спеціалісти. 1 вчитель має звання "Заслужений вчитель України”, 6 – "вчитель-методист”, 11 – "старший вчитель”.
    Вважаю, що всі ці вагомі результати, які має гімназія досягнуті завдяки впровадженню модульно-розвивального навчання.

Організація модульно-розвивального навчання 

Мета модульно-розвивального навчання: створення соціально-культурної моделі національної школи, яка б забезпечувала виховання компетентного громадянина демократичного суспільства.
    Модульно-розвивальна система відрізняється від класно-урочної сукупністю базових компонентів, призначенням і змістом освіти, функціями вчителя і учня, технологіями і методичним забезпеченням педагогічної взаємодії, вимогами до наукового проектування і дослідного втілення цілого функціонального циклу навчального модуля. Саме це дає підстави визначати цю систему інноваційною, що комплексно розвиває національну освіту в напрямі гуманізації і демократизації суспільства.
    Модульно-розвивальна система покликана реалізувати природній потенціал дитини. Класно-урочна – суто навчити учня.
    Модуль – це соціально-психологічна інноватика в галузі освіти.
    В модульно-розвивальному навчанні існує чітка система технологій:
-    навчально-предметний модуль;
-    дидактичний модуль;
-    змістовий модуль;
-    міні модуль.
Навчально-предметний модуль – це сукупність цілісного інтегративного бачення єдиної функціональної системи викладання конкретного предмету у логічному, послідовному структуруванні його курсів, розділів, тем.
Дидактичний модуль – це технологічна модель (граф-схема) завершених функціональних циклів змістових модулів конкретного навчального курсу окремого предмету, що вивчається протягом навчального року.
Змістовий модуль – це концепція викладання розділу, теми, що складає шість основних педагогічних технологій – міні-модулів:
·    установчо-мотиваційний (У-М);
·    змістовно-пошуковий (З-П);
·    контрольно-смисловий (О-С);
·    адаптивно-перетворюючий (А-П);
·    системно-узагальнюючий (С-У);
·    контрольно-рефлексивний (К-Р), які повинні мати чітко визначені цілі та психолого-дидактичний зміст, предметно-засобове та науково-методичне забезпечення і сприяти максимальному зростанню особистісного потенціалу учасників навчально-виховного процесу на конкретному проміжку їх соціального співжиття.
Змістовий модуль – інтегрована система знань, норм і цінностей з конкретної теми, розділу з урахуванням названих особливостей, які визначається:
§    граф-схемою;
§    структурно-часовою моделлю;
§    різнорівневими сценаріями модульних занять;
§    розвивальними міні-підручниками,
 і за структурою та етапами функціонування складається з окремих взаємозалежних одиниць – міні-модулів;
Міні-модуль – різноваріантна система предметно-діалогічних методів, що, залежно від етапу змістового модуля, утворюється з груп:
- викладу вчителем змісту курсу, розділу, теми, підтеми, введення учнів у          проблемно-предметне поле з конкретної теми;
- демонстраційного розв’язування проблем вчителем і учнем (проблемний виклад, демонстраційний експеримент тощо), самостійною проблемно-пошуковою діяльністю учнів (учнівське дослідження, розв’язування практичних проблем) на основі домашнього завдання випереджального характеру, колективної проблемно-діалогічної діяльності вчителя і учнів (навчальний диспут, дискусія, ділова гра, евристична бесіда та ін.);
- дидактичне тестування учнів та виявлення як первинного, так і кінцевого рівня оволодіння та розуміння учнями знань, норм, цінностей; іншими видами контролю (диктант, автореферат тощо);
- виконання учнями системи вправ репродуктивно-перетворювального, коригуючого та творчого характеру для відпрацювання способів навчальної діяльності, використання знань у нових нестандартних умовах;
-    структурування учнями з допомогою вчителя виучуваного матеріалу, встановлення логічних зв’язків та закономірностей між новими поняттями та явищами, оформлення систематизованих знань в узагальнюючі схеми, таблиці та ін., розуміння учнем ролі та місця виучуваного матеріалу в курсі навчального предмету.

ВИСНОВОК 
Така модульно-розвивальна формула навчання орієнтує вчителя на викладання матеріалу укрупненими блоками, вивільняє час для розв‘язання творчих завдань і завдань практичного змісту, а найголовніше – дає можливість максимально правильно організувати самостійну роботу учнів, тобто перейти від процесу навчання до процесу учіння.

ТЕХНОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ ПОВНОГО ФУНКЦІОНАЛЬНОГО

ЦИКЛУ НАВЧАЛЬНОГО МОДУЛЯ (ЗА А.В.ФУРМАНОМ)

НАВЧАЛЬНИЙ МОДУЛЬ

Дидактичний модуль


Пошук

Календар
«  Июнь 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Святкові події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Архів записів

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz