Ефективність впровадження у навчальному закладі інноваційних педагогічних та управлінських технологій

На  зламі двох тисячоліть ми перебуваємо на шляху до суспільства знань.   Тому оновлення змісту освіти – найперша справа. Сучасна школа вимагає докорінного переосмислення технологій,  духовного становлення особистості,  створення умов для самореалізації її суттєвих рис у різних видах творчої діяльності.
 

Ефективність впровадження інноваційних педагогічних технологій

В організаційну основу діяльності нашого закладу покладено пошук та використання інноваційних форм та методів активізації педагогічного процесу. 
    Найпершою інновацією, здійсненою у нашій гімназії,  була відмова від традиційної класно – урочної форми навчання та перехід на модульно –розвивальну. Зразу ж після першого року роботи в режимі цієї форми навчання стали очевидними переваги даної системи над класно – урочною. Детальніше  теорію модульно – розвивального навчання я висвітлюю окремо. 
    Іншою інноватикою,  застосованою у навчально – виховному процесі гімназії,  був перехід перехід на рейтингову 100- бальну систему оцінювання навчальних досягнень. 
    Ефективність цієї системи полягає в тому, що вона стимулює учня до активної діяльності не тільки на модулях,  але й в позаурочний час, давала можливість проструктурувати навчально виховний процес,  максимально самореалізуватись кожній особистості. Для вчителя була унікальна можливість точно визначити рейтинг учня серед учнів класу. 
    Результативність 100- бальної системи оцінювання:
-    значна активізація внутрішнього резерву гімназиста ; 
-    сприяння вихованню в учнів самоконтролю, самодисципліни, здатності до адекватної самооцінки ;
-    орієнтація на досягнення найвищих академічних показників ;
-    спонукання вчителя до створення відповідного дидактичного забезпечення,  організації самостійної діяльності ;
Згодом уся наша освітянська галузь була переведена на рейтингову 12- бальну  шкалу. 
Важливим аспектом діяльності гімназії є орієнтація у вихованні на духовність як альтернативу існуючим моделям.  
Значну увагу приділяємо курсу "Християнська етика”,  який ведеться у 1-5-их гімназійних класах.  Кожен навчальний рік ми розпочинаємо і завершуємо Святою Літургією в церкві.  Кожен день перший модуль розпочинаємо з молитви.  У кожній класній кімнаті під гербом України розміщено хрестик. 
Традиційним стало у нас Свято гімназійної ватри,  яке щорічно проводимо 14 жовтня на Покрову.  Як правило,  це  похід у ліс,  де поряд з іграми і розвагами кульмінаційним моментом є запалювання великої ватри,  і першокласники посвячуються у гімназисти. 
У нас є своя гімназійна хоругва,  на якій зображена Матір Божа та слова "Дух,  Наука,  Думка,  Воля”.  
Нашими ідеалами є "Бог,  Україна,  Нація”. 
Ефективність цього аспекту діяльності в тому,  що все вищеописане створює особливу ауру,  яка виховує в дитині шляхетність,  відвертає її від непродуманих вчинків,  підводить до висновку,  що бути гімназистом – справа почесна і відповідальна. 
Значну увагу також приділяємо гуманізації змісту навчальних дисциплін.  
Наше суспільство все більше стає людино-центристським.  Гуманізація не лише ставить людину в центр уваги,  а й віддзеркалює систему ставлення людини до себе,  до іншої людини. 
    Оскільки в основу діяльності нашого закладу покладено особистісно орієнтовану модель, то зміст і номенклатура навчальних предметів зумовлюються як державним замовленням, так і потребами особистості. Ми врахували динаміку різноманітних загальнонаукових і професійних інтересів та єдність між елементами змісту базового та шкільного компонентів.
        Враховуючи важливу роль інформатики, ми здійснили таку розкладку годин інваріантної та варіантної складової, що даний курс вичитується у всіх класах. Запроваджено вивчення педагогіки та психології, введені студії розвивального напрямку: музична студія, студія фізичного розвитку, хореографія, театральна студія, літературна студія. Учні 6-7 класів вивчають автосправу.
        Студії художньо-естетичного напрямку щорічно демонструють свою 
майстерність на творчому звіті-концерті, який проводиться в Будинку культури. У фойє організовуємо виставки робіт гімназистів, які задіяні до гуртків образотворчого мистецтва, художньої різьби по дереву та художньої вишивки. 
        Як результат, батьки можуть оцінити діяльність своїх дітей, порівняти з іншими, висловити своє задоволення навчанням їхньої дитини в гімназії.
        Результат для гімназії: створюється потужна реклама переваги гімназії над загальноосвітньою школою.
Ще одним вагомим чинником результативності діяльності нашого закладу є диференціація навчання. В даному напрямку ми маємо особливо значні напрацювання, про що поведу мову окремим аспектом.
У своїй діяльності постійно намагаємося відстежувати результати навчально-виховних процесів. При цьому важливу роль відіграє педагогічний моніторинг, що означає систематичне спостереження аналізу стану системи.
    Основний зміст моніторингової діяльності, здійснюваної в гімназії – одержання інформації про стан системи з метою прийняття управлінських рішень щодо переведення її на якісно новий рівень.
    Практикую такі методи ведення моніторингу, як:
-    моніторинг навчальних досягнень кожного гімназиста зокрема, виведення коефіцієнту його самореалізації;
-    моніторинг результативності засвоєння знань (графіки);
-    моніторинг готовності вчителя до уроку;
-    моніторинг вихованості гімназиста;
-    моніторинг інтелекту гімназиста (тести за методикою Равена);
тощо.
Мета: одержання інформації й аналіз показників.
Ефективність і результативність: 
-    за допомогою одержаних результатів оцінюю особистісні якості і властивості    учасників досліджень, тенденції динаміки цих якостей;
-    аналізую стан освітньої системи гімназії;
-    методом вимірів маю змогу аналізувати інформацію в динаміці, прогнозувати на цій основі подальший розвиток освітньої системи гімназії.
     Крім усього вищесказаного зазначу, що одним із важливих чинників здійснення інноваційної діяльності є творчість вчителя, яка необхідна для формування нових поглядів, створення програм, підручників. Особливістю творчого стилю вчителя-новатора є також створення ним власної методичної системи.
    Таких вчителів-новаторів є багато у нашому закладі. Серед 46 вчителів: 22 мають вищу категорію, 16 – І, 4 – ІІ, 4 – спеціалісти. 1 вчитель має звання "Заслужений вчитель України”, 6 – "вчитель-методист”, 11 – "старший вчитель”.
    Вважаю, що всі ці вагомі результати, які має гімназія досягнуті завдяки впровадженню модульно-розвивального навчання.

Організація модульно-розвивального навчання 

Мета модульно-розвивального навчання: створення соціально-культурної моделі національної школи, яка б забезпечувала виховання компетентного громадянина демократичного суспільства.
    Модульно-розвивальна система відрізняється від класно-урочної сукупністю базових компонентів, призначенням і змістом освіти, функціями вчителя і учня, технологіями і методичним забезпеченням педагогічної взаємодії, вимогами до наукового проектування і дослідного втілення цілого функціонального циклу навчального модуля. Саме це дає підстави визначати цю систему інноваційною, що комплексно розвиває національну освіту в напрямі гуманізації і демократизації суспільства.
    Модульно-розвивальна система покликана реалізувати природній потенціал дитини. Класно-урочна – суто навчити учня.
    Модуль – це соціально-психологічна інноватика в галузі освіти.
    В модульно-розвивальному навчанні існує чітка система технологій:
-    навчально-предметний модуль;
-    дидактичний модуль;
-    змістовий модуль;
-    міні модуль.
Навчально-предметний модуль – це сукупність цілісного інтегративного бачення єдиної функціональної системи викладання конкретного предмету у логічному, послідовному структуруванні його курсів, розділів, тем.
Дидактичний модуль – це технологічна модель (граф-схема) завершених функціональних циклів змістових модулів конкретного навчального курсу окремого предмету, що вивчається протягом навчального року.
Змістовий модуль – це концепція викладання розділу, теми, що складає шість основних педагогічних технологій – міні-модулів:
·    установчо-мотиваційний (У-М);
·    змістовно-пошуковий (З-П);
·    контрольно-смисловий (О-С);
·    адаптивно-перетворюючий (А-П);
·    системно-узагальнюючий (С-У);
·    контрольно-рефлексивний (К-Р), які повинні мати чітко визначені цілі та психолого-дидактичний зміст, предметно-засобове та науково-методичне забезпечення і сприяти максимальному зростанню особистісного потенціалу учасників навчально-виховного процесу на конкретному проміжку їх соціального співжиття.
Змістовий модуль – інтегрована система знань, норм і цінностей з конкретної теми, розділу з урахуванням названих особливостей, які визначається:
§    граф-схемою;
§    структурно-часовою моделлю;
§    різнорівневими сценаріями модульних занять;
§    розвивальними міні-підручниками,
 і за структурою та етапами функціонування складається з окремих взаємозалежних одиниць – міні-модулів;
Міні-модуль – різноваріантна система предметно-діалогічних методів, що, залежно від етапу змістового модуля, утворюється з груп:
- викладу вчителем змісту курсу, розділу, теми, підтеми, введення учнів у          проблемно-предметне поле з конкретної теми;
- демонстраційного розв’язування проблем вчителем і учнем (проблемний виклад, демонстраційний експеримент тощо), самостійною проблемно-пошуковою діяльністю учнів (учнівське дослідження, розв’язування практичних проблем) на основі домашнього завдання випереджального характеру, колективної проблемно-діалогічної діяльності вчителя і учнів (навчальний диспут, дискусія, ділова гра, евристична бесіда та ін.);
- дидактичне тестування учнів та виявлення як первинного, так і кінцевого рівня оволодіння та розуміння учнями знань, норм, цінностей; іншими видами контролю (диктант, автореферат тощо);
- виконання учнями системи вправ репродуктивно-перетворювального, коригуючого та творчого характеру для відпрацювання способів навчальної діяльності, використання знань у нових нестандартних умовах;
-    структурування учнями з допомогою вчителя виучуваного матеріалу, встановлення логічних зв’язків та закономірностей між новими поняттями та явищами, оформлення систематизованих знань в узагальнюючі схеми, таблиці та ін., розуміння учнем ролі та місця виучуваного матеріалу в курсі навчального предмету.

ВИСНОВОК 
Така модульно-розвивальна формула навчання орієнтує вчителя на викладання матеріалу укрупненими блоками, вивільняє час для розв‘язання творчих завдань і завдань практичного змісту, а найголовніше – дає можливість максимально правильно організувати самостійну роботу учнів, тобто перейти від процесу навчання до процесу учіння.

ТЕХНОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ ПОВНОГО ФУНКЦІОНАЛЬНОГО

ЦИКЛУ НАВЧАЛЬНОГО МОДУЛЯ (ЗА А.В.ФУРМАНОМ)

НАВЧАЛЬНИЙ МОДУЛЬ

Дидактичний модуль

close